Пожалуйста, включите JavaScript! Как это сделать!
Єгоров Богдан Вікторович
Ректор ОНАХТ
Головна Форум Суспiльна дiяльнiсть Публiкацii в змi Вiдео Сайт академii
Фото

Галерея

Зараз на сайті 1



 


Публікації в ЗМІ

 

 

15.02.2012

 

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ТА ЗЕРНОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗЕЙ УКРАЇНИ

І СУЧАСНІ МОДЕЛІ ОСВІТИ: ПОРІВНЯННЯ ТА РІЗНІ ПОГЛЯДИ

Єгоров Б.В.

д.т.н., проф., чл..-кор. НААН України,

ректор Одеської національної академії харчових технологій

 

Вища освіта є одним із значущих показників розвитку країн. Кількість вищих навчальних закладів, перелік напрямків і  спеціальностей відверто свідчать про наміри довгострокового розвитку економіки тієї чи іншої країни. Спектр напрямків підготовки фахівців в Україні визначається намірами закріпити за собою в Європейському та світовому економічному просторі перші позиції в галузях високотехнологічної переробки корисних копалин, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції у високоякісні та безпечні харчові продукти, машино- і приладобудування, програмування та ін.

Харчова і зернопереробна галузь постійно відчуває дефіцит інженерних кадрів, що ставить задачі їх підготовки у новому, сучасному форматі. Вирішенню цього важливого питання загальнодержавного значення перешкоджають деякі помилки минулого і складність сучасного стану інженерної освіти.

Загальновідомо, що вища технічна освіта в СРСР була на досить високому рівні перш за все, дякуючи концентрації науково-освітнього потенціалу у ВНЗ з відомою історією, високому рівню фундаменталізації та практичної підготовки. Наприкінці 80-х років минулого століття роль цих основних чинників високоякісної вищої технічної освіти знизилася. В першу чергу із-за зниження обсягів фінансування матеріально-технічної складової розвитку вищої освіти. У середині 90-х років ХХ століття на жаль в угоду соціальним запитам колишнім керівництвом Міністерства освіти України була запроваджена концепція регіональної освіти. Проте вкотре підтвердився принцип формування та функціонування наукових шкіл. Регіональний підхід хоча й забезпечив більший (територіальний) доступ до вищої освіти, проте призвів до суттєвого зниження якості підготовки фахівців. Українські ВНЗ у масовому порядку почали відкривати спеціальності харчового профілю, не маючи висококваліфікованих викладацьких кадрів і відповідного матеріально-технічного та методичного забезпечення. Досвід розвинених країн свідчить, що в одній країні не може бути більше 2-х – 5-х науково-освітніх центрів для підготовки фахівців і наукового супроводу певних галузей господарства. У той же час в Україні сьогодні практично в кожному обласному центрі відкрита підготовка фахівців для харчової та зернопереробної галузі за тим чи іншим рівнем, хоча добре відомо, що якісна вища освіта може бути здобута виключно в тих ВНЗ, в яких успішно функціонують наукові школи.

Фундаменталізація втратила свої позиції у більшості ВНЗ ще на початку 90-х років минулого століття. Крім того, цьому сприяла не досить вдала державна політика у цій сфері. Адже термін навчання в середній школі зріс до 11 років, деякі дисципліни (принаймні за обсягом) могли б бути зменшені у навчальних планах, проте цього не сталося, навпаки, обсяг дисциплін, які вводилися до навчальних планів різко зріс (особливо у період з 2005 по 2009 роки). На жаль, системність у регулюванні цього питання була відсутня. В результаті навчальні плани ВНЗ перевантажені. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях скоротився до мізерного обсягу.

Практична підготовка студентів за останні 20 років у більшості технічних і технологічних ВНЗ України зазнала значних змін. З одного боку більшість ВНЗ зменшила терміни практичної підготовки із-за перевантаження навчальних планів теоретичними дисциплінами, з другого боку виникли проблеми забезпечення студентів місцями практики.

Водночас на початку третього тисячоліття в Україні більшість харчових і зернопереробних підприємств зазнали докорінного технічного переозброєння. Було побудовано десятки найсучасніших виробництв. Постала проблема якості підготовки вітчизняних фахівців. Науково-педагогічний колектив Одеської національної академії харчових технологій успішно вирішує зазначені проблеми. І здобутим досвідом хочеться поділитися зі всіма вітчизняними ВНЗ, адже успіх повинен поширюватися, тоді виграє вся країна, а отже кожен із нас!

В Одеській національній академії харчових технологій протягом 2003-2007 років розроблена і успішно запроваджена модель надання вищої технічної освіти, яка базується на поліморфному принципі організації навчального процесу та орієнтована на поліфункціональний характер майбутньої інженерної діяльності. Адекватність цієї моделі підтвердили запити та відгуки роботодавців та аналіз кар’єрного зростання наших випускників.

А розпочиналося все зі створення відділу організації практики та сприяння працевлаштуванню і з проведення ярмарок вакансій. Двічі на рік до академії з’їжджаються керівники, власники харчових і зернопереробних підприємств, а також керівники кадрових служб. Протягом декількох попередніх місяців спеціалісти відділу організації практики та сприяння працевлаштуванню проводять навчання студентів з питань складання резюме, проведення переговорів і т.д. В ярмарках вакансій приймають участь фірми, компанії, організації, акредитовані академією (за переліком вимог, які щорічно уточнюються). Сьогодні в кожній ярмарці вакансій приймають участь від 70 до 100 підприємств-лідерів харчової та зернопереробної промисловості, такі, наприклад, як ПАТ «Миронівський хлібопродукт», АВК, ПАТ «Нібулон», ЗАТ «Сандора», ПАТ «Луганськмлин», державна продовольчо-зернова корпорація України та багато інших. З 2011 року кількість перших робочих місць, які пропонуються нашим випускникам на 15-20% перевищують випуск. Такий стан справ з одного боку свідчить про розвиток харчової та зернопереробної промисловості України, а з іншого – про успіхи академії в питаннях організації навчально-виховного процесу, побудованого на принципах розробленої та запровадженої інноваційної моделі надання вищої техніної освіти.Основою моделі є філософія підготовки фахівців, яка увібрала 110-літній досвід нашого колективу, а також провідних ВНЗ світу – Університету штату Канзас (США), університету штату Массачусеттс (США), університету Вахенінген (Нідерланди), агротехнологічного університету Гріньйон (Франція), університету харчових технологій Пловдива (Болгарія), університету Нові Сад (Сербія). Розробці і запровадженню нової моделі підготовки фахівців сприяло також вивчення досвіду багатьох вітчизняних ВНЗ. Керівництво Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України тільки у 2011 році організувало вивчення передового досвіду вітчизняних ВНЗ в Івано-Франковську, Одесі, Сумах.

Реалізація розробленої моделі потребувала запровадження удосконалених навчальних планів, розширення практичної підготовки студентів і викладачів, а також гнучкості при виборі траєкторії навчання. Гнучкість і мобільність змісту та траєкторії навчання полягає не стільки в здобутті вищої освіти за обраною спеціальністю, скільки у виборі змісту та траєкторії здобуття супутніх знань, умінь і навичок, необхідних для якнайшвидшої адаптації у виробничих умовах і постійного самовдосконалення протягом професійного життя. Вивчення досвіду провідних університетів світу показало, що студенти, здобуваючи вищу освіту за обраною технічною спеціальністю, мають можливість покращити знання іноземних мов (в залежності від вибору країни для подальшого працевлаштування), знання з інформаційних і комп’ютерних технологій (вивчення окремих програм, програмування, адміністрування), знання з економіки (облік, бізнес-планування, логістика та ін.). Кінець-кінцем, вони мають можливість  паралельно здобути другу вищу освіту, як правило, з економічного напрямку (економіка підприємства, менеджмент організацій, фінанси, аудит, та ін.). Безумовно, такий підхід розрахований на обдарованих студентів і на студентів, які, перш за все здатні працювати з високим рівнем самовіддачі. А в якості головної умови його запровадження з одного боку виступає мотивація навчання, а з другого – можливості ВНЗ.

На першому етапі реалізації розробленої моделі зміст і форми навчально-виховного процесу направлені на формування таких рис особистості, як порядність, повага до старших, патріотизм, толерантність, здатність до аналізу соціальної обстановки, повага до історично визначених позитивних традицій нації. Метою цього етапу є розвинення здатності майбутніх випускників до скорочення термінів виробничої та соціальної адаптації.

На другому етапі навчально-виховний процес зорієнтований на формування базових знань для засвоєння принципів інженерної освіти та діяльності через вивчення логіки, здобуття базового рівня знань з фундаментальних дисциплін, екологічної культури, основ всебічного розвитку. Третій етап реалізації моделі характеризується вивченням дисциплін, які містять розділи з аналізу і синтезу та методики інженерних розрахунків. Зростає практична обізнаність студентів та їх мотивація до удосконалення технічних і технологічних систем, вони засвоюють основи інженерного ризику та відповідальності. Основною метою цього етапу є розвинення здатності студентів до виявлення, постановки та вирішення інженерних проблем галузі. Третій етап завершується захистом дипломного проекту та отриманням кваліфікації «спеціаліст».

Для четвертого етапу реалізації розробленої моделі притаманні засвоєння основ прогнозування, методів наукових досліджень, підвищення рівня мотивації до пізнання нового через науковий ризик і соціальну відповідальність. Метою цього етапу є розвинення здатності до виявлення, постановки та вирішення науково-технічних проблем галузі, а завершується він захистом магістерської роботи.

Запровадження розробленої моделі дозволило не тільки підвищити рівень якості випускників Одеської національної академії харчових технологій, але й покращити підготовку науково-педагогічних кадрів. Так, ефективність навчання в аспірантурі за останні п’ять років зросла з 17 до 50 %.

Прийняття нової редакції Закону України «Про вищу освіту» вимагатиме перегляду підходів до реалізації успішної моделі підготовки інженерних кадрів для харчової та зернопереробної промисловості. Постає питання необхідності запровадження дипломного проектування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», оскільки недипломований фахівець не може обіймати керівні інженерні посади. Досвід інженерної підготовки Франції, Німеччини та інших розвинених країн свідчить про високу ефективність існування такого рівня, як «дипломований інженер», який здобувають випускники ВНЗ після одного-двох років практичної діяльності і захисту дипломного проекту. Крім того, правильність такого підходу диктують і вітчизняні роботодавці. Наприклад, сьогодні надзвичайно поширена практика надання першого робочого місця не за інженерною посадою, а за робочою професією. Мотивація полягає у необхідності прискореного ознайомлення з характером діяльності на всіх ланках виробничого підприємства, що прискорює практичну адаптацію випускників ВНЗ і підвищує ефективність майбутньої інженерної діяльності на керівних посадах.

Професорсько-викладацький колектив Одеської національної академії харчових технологій розглянув і на засіданні вченої ради схвалив розроблену Міністерством освіти і науки, молоді та спорту нову редакцію проекту Закону України «Про вищу освіту» і сподівається на запровадження сучасних засад автономії ВНЗ для подальшого розвитку вітчизняної вищої технічної освіти.

 

 

 

СУЧАСНА МОДЕЛЬ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

ФАХІВЦІВ ДЛЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

 

Б.В.Єгоров, доктор тенх. наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України,

ректор Одеської національної академії харчових технологоій

 

Більшість вищих навчальних закладів ще й досі дотримується застарілої (пасивної) моделі надання вищої технічної освіти, для якої характерні такі ознаки, як пасивна довузівська підготовка, теоретизація навчальних дисциплін та міждисциплінарна розрізненність, недостатній рівень практичної підготовки викладачів і студентів, орієнтація на однопрофільний характер інженерної діяльності та пасивне працевлаштування.

Одеська національна академія харчових технологій – один з лідерів серед вищих навчальних закладів України, на основі досвіду співпраці з провідними вітчизняними харчовими і зернопереробними підприємствами, досвіду співпраці з провідними європейськими університетами у складі Асоціації європейських університетів, розробила шляхи удосконалення методології надання вищої технічної освіти, що дозволило створити сучасну модель, для якої характерні активна довузівська підготовка, скрізна міждисциплінарна підготовка за основними базовими напрямками, удосконалення практичної підготовки викладачів і студентів, орієнтація на поліфункціональний характер інженерної діяльності та активне працевлаштування. Правильність такої моделі було підтверджено на практиці. Так, наприклад, активна довузівська підготовка сприяла суттєвому підвищенню рівня професійної спрямованності абітурієнтів навіть за можливості одночасного подання документів до багатьох вищих навчальних закладів. Соціологічне опитування абітурієнтів, які подавали у 2009 році документи для вступу в академію, показало, що 64% абітурієнтів подали документи тільки в нашу академію, 30,5% - подали документи в нашу академію, а також про всяк випадок до інших ВНЗ і тільки 3% абітурієнтів розглядали нашу академію як другий вищий навчальний заклад.

Запровадження скрізної  хімічної, математичної, комп’ютерної, мовної та економічної підготовки дозволило підвищити рівень міждисциплінарної взаємодії та якість засвоєння знань.

Тісні стосунки з лідерами харчової та зернопереробної промисловості України дозволили вчасно переорієнтувати весь навчальний процес в академії з підготовки до однопрофільної інженерної діяльності на підготовку до поліфункціональної інженерної діяльності, що стало характерною ознакою експлуатації найсучасніших харчових і зернопереробних підприємств.

Запровадження таких підходів дозволило перейти до активного працевлаштування, основою успіху якого стали нові підходи до науково-практичної підготовки фахівців для підприємств АПК. Цьому сприяв досвід співпраці з такими флагманами харчової та зернопереробхої промисловості, як ВАТ „Миронівський хлібопродукт”, СП „Нібулон”, „Глобинський м’ясокомбінат”,  ДП ДАК „Хліб України” „Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів”, ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”, ДП ДАК „Хліб України” „Ізюмський комбінат хлібопродуктів”, група компаній „Хлібна гавань” та багатьма іншими провідними підприємствами України.

Насамперед ми змінили філософію підготовки кадрів, відмовилися від проходження виробничої практики за окремими індивідуальними договорами, а організували проходження практики на базових сучасних підприємствах галузі, забезпечили можливість участі студентів і викладачів у вирішенні реальних проблем підприємств і галузі. Курсові і дипломні проекти, магістерські роботи виконуються переважно за реальною тематикою, а викладачі академії прийняли участь у розробці галузевої програми розвитку хлібопекарської промисловості України на період до 2015 року , проекту Закону України „Про корми” та ін.

Покращення науково-практичної підготовки викладачів і студентів стало головною метою удосконалення методологічної основи надання вищої технічної освіти нашим студентам. Викладачі отримали можливість ознайомитися з найсучаснішими обладнаннями і технологіями зберігання зерна, виробництва комбікормів, вирощування сільськогосподарських тварин і птиці та отримання безпечної і високоякісної харчової продукції. Студенти отримали можливість детально вивчити особливості здійснення окремих технологічних процесів, обслуговування технологічного обладнання та засобів управління ним, управління сучасними технологіями. Звіти з практики, курсові та дипломні проекти, виконані за реальною тематикою,  студенти захищають перед інженерним складом промислових підприємств під час роботи виїзних державних екзаменаційних комісій. Безумовно, це складне випробування для студентів, проте такий тісний контакт з промисловцями з одного боку дозволяє покращити змістовну складову всього навчального процесу, а з другого – прискорити процес адаптації випускників академії на виробництві. Адже більшість з числа таких студентів отримують запрошення на роботу саме на ці підприємства.  Крім того, в академії вже 5 років поспіль двічі на рік проводяться ярмарки вакансій, в ході яких студенти третіх-четвертих курсів отримують можливість знайти місце практики, а випускники – можливість працевлаштування.

Тісно співпрацюючи з нашими роботодавцями ми зрозуміли, що український бізнес давно готовий до тісної співпраці з вищими навчальними закладами з питань сприяння покращенню підготовки майбутніх фахівців. І головне, що така співпраця вигідна всім – студентам, ВНЗ і підприємствам.

 

 

Хорошо известно, что одно только наличие диплома о высшем образовании еще не гарантирует жизненного успеха: документ должен быть подкреплен высоким качеством подготовки выпускника. Как обеспечить его в нынешних непростых экономических условиях? Этой теме было посвящено заседание круглого стола, в проведении которого приняли участие: Богдан Викторович ЕГОРОВ - ректор Одесской национальной академии пищевых технологий, доктор технических наук, профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, член-корреспондент Национальной академии аграрных наук Украины; Сергей Николаевич СТЕПАНЕНКО - ректор Одесского государственного экологического университета, доктор физико-математических наук, профессор, председатель Совета ректоров высших учебных заведений ІІI-VI уровней аккредитации Одесского региона; Александр Викторович СОКОЛ - и.о. ректора Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой, доктор искусствоведения, профессор, заслуженный деятель искусств Украины, член-корреспондент Национальной академии искусств Украины.

Изменения есть

ВЕДУЩИЙ:
— Первый вопрос к Вам, Сергей Николаевич, как к председателю Совета ректоров высших учебных заведений III-IV уровней аккредитации Одесского региона. Что вообще сейчас происходит в нашем высшем образовании?
Сергей СТЕПАНЕНКО:

Разговор получился живым.

— Начиная с мая текущего года, в высшем образовании Украины происходят существенные подвижки, вызванные необычайно пристальным вниманием со стороны руководства страны к его проблемам. За последние 6-7 месяцев появилось более 15 законодательных и нормативных актов, связанных с преобразованием высшей школы. Только в августе с.г. на заседании Кабмина было принято сразу пять соответствующих документов. Все это говорит о том, что вопрос повышения качества высшего образования считается приоритетным и находится на контроле Президента Украины. Проблема имеет ряд составляющих. Это качество профессорско-преподавательского состава, материально-технической и научной базы, а также уровень подготовки абитуриентов. Сейчас по всем этим направлениям принимаются соответствующие меры.

Пути повышения качества высшего образования решаются и на уровне Одесского региона: они рассматривались нами на трех заседаниях Совета ректоров. Отвечая за запрос времени, мы намерены и впредь активно участвовать в этом процессе, и имеем здесь свои идеи и наработки. В первую очередь это относится к участию в подготовке проекта новой редакции Закона Украины «О высшем образовании», т. к. именно нынешняя законодательная база высшей школы во многих случаях является тормозом ее развития. Например, неурегулированность в действующем законе вопросов автономии высших учебных заведений, академических свобод профессорско-преподавательского состава, возможности вузов реализовать свои научные разработки и т. д.

Богдан Егоров.

ВЕДУЩИЙ:
— Богдан Викторович, как Вы оцениваете произошедшие изменения применительно к качеству подготовки абитуриентов, поступивших в вашу академию в этом году?
Богдан ЕГОРОВ:

— Чтобы отследить произошедшие изменения на таком большом пространстве и в такой сложной области, как образование, одного года и нескольких месяцев чрезвычайно мало. На мой взгляд, изменения коснулись скорее законодательной базы: так, сейчас обговаривается проект новой редакции закона о высшем образовании. Принятые решения: по поводу 11-летнего срока обучения, тестирования и других методов, которые прежде внедрялись, только вскрывают давно назревшую проблему, которую предстоит решать. С другой стороны (что мне импонирует) действительность определенно поменялась. Я имею в виду даже не студентов — все мы остались прежними, только время наложило на нас определенный отпечаток, и на молодых, кстати, тоже. А вот в стратегическом руководстве страной (применительно к обсуждаемой проблеме) действительно произошли большие изменения.

Сегодня и вчера

— Приведу такой пример. В 1997 году, когда утверждался новый перечень специальностей, многие из них оттуда непонятным образом исчезли. В том числе и «Технология хранения и переработка зерна». Мириться с этим было нельзя. Я тогда ездил в Киев, и мы всем своим зерновым профессиональным «загалом» взялись восстанавливать специальность, и в конце концов своего добились. Почему тогда произошел сбой? У страны в то время не было стратегического видения концепции своего развития, а значит и широких перспектив. Государство успешно развивается, когда сбалансированы все отрасли народного хозяйства и перекосов нет, когда этот баланс соблюдается с учетом современных тенденций, иначе бессмысленно ожидать успеха.

И вот сегодняшний пример. 5 лет назад наша академия выступила инициатором открытия в вузах Украины новой специальности «Технология питьевой воды». Ситуация здесь такая, что мы вместе с Сергеем Николаевичем стали бить тревогу. Как ректор экологического университета он может больше рассказать, какие проблемы стали причиной нашей инициативы, так как вопрос качества питьевой воды актуален не только для Одессы, но и для всей (и не только нашей) страны. Инициатива получила продолжение. В этом году мы собрали международную конференцию, в которой приняли участие представители России, Молдовы, Беларуси, Израиля и Украины. Итогом работы стала выработанная сообща резолюция-обращение к правительствам стран-участниц с предложением открыть у себя специальность «Технология питьевой воды». 23 марта документ пошел в Министерство образования и науки Украины, а 27 августа мы увидели ее в перечне утвержденных специальностей. То есть наша инициатива была оценена и получила поддержку со стороны руководства страны. Это воодушевляет, внушая уверенность, что мы многое успеем сделать.

 




 прочитано: 5759

    Головна | Форум | Суспiльна дiяльнiсть | Публiкацii в змi | Вiдео | Сайт академii

Авторські права охороняються.
Відтворення матеріалів або їх частин у будь-якому вигляді без письмового дозволу заборонено!
© 2010, Одесса «Created By MaX»


створене за: 0.17 секунди и 12 запитів до БД, використано пам'яті : 1.12 Mb

Ректор ОНАХТ Єгоров Богдан Вікторович Все права защищены Єгоров Богдан Вікторович Авторские права охраняются Єгоров Богдан Вікторович © 2010 Єгоров Богдан Вікторович